Формула миру між садовими товариствами
Неможливість знайти мир спричинена тим, що існує дві чи більше груп садових товариств (далі – СО), кожна із яких по-своєму бачить питання управління спільними ресурсами. Позиції стали настільки різними, що ми вже нагадуємо подружжя, яке, незважаючи на те, що давно втратило не тільки взаємну довіру, але і повагу один до одного, вимушено продовжує жити в одній квартирі. Наші товариства зв’язані значною мірою тим, що існуючий Статут не дозволяє окремому садовому товариству вийти зі складу об’єднання разом із належним їм майном та налагодити свого господарювання відповідно до власного бачення. Тому єдиний шлях вирішення проблеми – це передбачити можливість цивілізованого розлучення, тобто дати можливість СО вийти із складу товариства без загрози, наприклад, втратити електропостачання. Якщо нам вдасться провести реформу, яка б дозволила тим окремим садовим товариствам, що прагнуть самостійного господарювання, створити власне менше об’єднання або сервісну організацію, яка б забезпечувала їх побут, то це, на нашу думку, могло б вирішити питання. Створення окремими групами своїх механізмів обслуговування і як наслідок досягнення позитивних результатів сприяє тому, що вони можуть пропонувати свої послуги й іншим садовим товариствам, які шукають кращого сервісу за власні кошти. Тобто зробивши внутрішню конкуренцію, ми отримаємо найкращий сервіс для кожного.
Щоб це зробити, необхідно дати можливість садовим товариствам отримати своє майно, наприклад трансформатори, які фактично були куплені за кошти СО. У випадку, коли майно не можливо розділити, тому що їх право власності лише часткове, тобто садове товариство, яке прагне самостійності, володіє трансформатором чи об’єктом водопостачання на правах спільної власності, передбачити гарантоване право використовувати це майно за зрозумілими і справедливими правилами. Це потребує детального опрацювання, яке триватиме не один місяць, а потім внесення відповідних змін до Статуту.
Чи може такий підхід не спрацювати? Так, може, але лише в тому випадку, якщо мова йде не просто про можливість самостійного господарювання, а про використання справедливого прагнення окремих садових товариств до кращого побуту із метою отримання контролю над цілісною електросистемою СО «ТРУДОВИК» і дорогою, які є необхідними для ймовірної реалізації проекту з будівництва великого містечка із сотнею таунхаузів на лінії між руслом річки Десна і центральним масивом СО «ТРУДОВИК».
Допущення такого будівництва призвело б до надзвичайно негативних наслідків для всіх без виключення садових товариств. Мова йде не тільки «відрізання» центральної частини від річки Десна і подвоєння кількості людей біля води вздовж усього русла, але й подальше погіршення спроможності власної електромережі й вірогідного введення обмежень на споживання електроенергії. Згідно із новим Статутом СО «ТРУДОВИК» уже запроваджено серйозні запобіжники, що фактично унеможливлюють підключення нових споживачів до нашої мережі, зокрема й через механізм «розширення садового товариства», тобто через включення містечка через одне із існуючих садових товариств. Зазначені запобіжники доволі ефективні, тому в процесі досягнення компромісу між садовими товариствами питання послаблення запобіжників не можуть бути предметом переговорів. Якщо мова йде про отримання самостійності в питаннях господарювання, то жорстка позиція щодо недопущення передачі ймовірному забудовнику можливостей користуватися нашими дорогами або електромережею не стане проблемою в досягненні внутрішнього миру.